Hét éve írtuk: Hazaárulás 1991-ben – Elvi álláspont Magyarország Kárpátalja-politikájáról

Hét évvel ezelőtt, 2015. április 24-én ülésezett Budapesten a Magyarok Világszövetségének Elnöksége, és egyhangú szavazattal elvi álláspontot fogadott el Magyarország Kárpátalja-politikájáról.

Az elvi álláspontot még abban az évben megerősítette az MVSZ Küldöttgyűlése, és egy évvel később, 2016. augusztus 20-án a Magyarok IX. Világkongresszusa is.

Most megismételjük hét évvel ezelőtti közleményünket, öt nyelven: magyarul, ruszinul, oroszul, ukránul és angolul – úgy, ahogy akkor megjelent –, hogy mindenki értse, akit illet.

Hazaárulás 1991-ben

Elvi álláspont Magyarország Kárpátalja-politikájáról

Kárpátalja XX-XXI. századi sorsát elemezve a Magyarok Világszövetségének Elnöksége fontos megállapítást tett:

Antall József miniszterelnök és Jeszenszky Géza külügyminiszter hazaárulást követtek el, amikor semmibe vették Kárpátalja népének az 1991. december 1-i népszavazáson elsöprő többséggel kinyilvánított önkormányzati igényét, és öt nappal e népszavazást követően, 1991. december 6-án aláírták a Kárpátalja feladását jelentő magyar-ukrán alapszerződést.

A hazaárulás minősített esetét követték el, amikor elhallgatták azt a tényt, hogy a fiatal ukrán állam elnöke, arra való hivatkozással, hogy Kárpátalja, történelme során ezredévig Magyarország része volt, és soha sem tartozott Ukrajnához, felajánlotta a Kijevből nézve „Kárpátokon túli” területet Magyarországnak.

Az, ahogyan akkor eljártak, amilyen képtelen módon mentegetőztek – tizedrangú beosztottakra hárítva az alapszerződés tartalmáért a felelősséget, és azt állítva, hogy ők maguk el sem olvasták annak szövegét, mielőtt aláírták volna – önmagában is hazaárulás.

Történelmi háttér

1914-ben, a Habsburg monarchia részét képező Magyarországra rákényszerítették az első világháborút. Versailles-ban a győztes Antant-hatalmak a monarchia népei közül egyedül Magyarországgal szemben tagadták meg a történelmi, az etnikai és az önrendelkezési elv alkalmazását. A több mint ezer éve fennálló magyar állam szerves részét alkotó Kárpátalja így került a Versailles-ban létrehozott, korábban nem létező Csehszlovákiához. Az 1939 utáni, néhány évnyi magyar fennhatóságot követően Kárpátalját a Szovjetunióhoz csatolták. Szovjetunió felbomlása után ez az ősi magyar országrész Ukrajnához került.

1991-ben a kárpátaljai ruszinok és magyarok kiharcolták, hogy az Ukrajnának a Szovjetunióból való kiválását szentesítő népszavazáson, a függetlenségi nyilatkozatot támogató kérdés mellett két másik kérdés, – Kárpátalja különleges státusa és a beregszászi magyar autonóm körzet ügye – is felkerüljön a szavazólapokra. A népszavazás ügydöntő erővel, 78%-os, illetve 81.4%-os többségű igennel válaszolt e két kérdésre. Öt nappal később Antall József úgy írta alá a szégyenletes magyar-ukrán alapszerződést Kijevben, mintha a népszavazás meg sem történt volna, szabad kezet adva ezzel Kijevnek ahhoz, hogy utólag közvélemény-kutatássá silányítsa, és semmibe vegye Kárpátalja népének elsöprő többségű népszavazással meghozott döntését.

Történelme során Kárpátalja sohasem volt Ukrajna része, hiszen független ukrán állam sem létezett. Mindezzel a független Ukrajna politikai vezetői is tisztában voltak. Tudták, hogy Ukrajnának – több érvényes nemzetközi jogelv alapján is – vissza kell adnia Kárpátalját Magyarországnak.

Budapest, 2015. április 24.

A Magyarok Világszövetségének Elnöksége

Következik ruszin nyelven:

ПРЕДАТЕЛСТВО ВUТЦЬUЗНИНЫ 1991 ГОДА

Принциповоє позираня на политику Мадярщины по Пuдкарпатю

Беручи ся до аналїза судьбы Пuдкарпатя у ХХ-ХХ1 віках, Президия Всесвітного совіта мадярuв констатує:

Премєр-міністер Йовжеф Антал и міністер загатарных ділuв Гийза Єсенскі учинили предателство Вuтцьuзнины, ймак ни позиравучи на жаданя народа Пидкарпатя, провказаноє у ходї вчиненого 1 децембра 1991 года референдума про самогаздованя, і по пятьох дньох по референдумі, 6 децембра 1991 года, пудписали новый мадярсько-вкрайинськый основный договuр, руный здачи Пидкарпатя.

Они вчинили квалификованоє предателство Вuтцьuзнины, кой замовчали тот факт, што президент молодої вкрайинської державы, посылавучи ся на тото, ош Пuдкарпатя за вшытку свою историю изирь годuв была частьов Мадярщины и нигда ни приналежала Вкрайинї, предложив, позиравучи из боку Кыйова, территорию “За Карпатами” Мадярщинї.

Тото, што они вчинили, и якым абсурдним способом пак ся потому перебачали, перекладавучи ответственнuсть за содержаниє основного договора на другых, твердячи, ош они й ни прочитали текста сперед пудписаньом – вже само по собі рувнозначноє предателству Вuтцьuзнины.

Историчный фон

1914-го года составну часть Габсбургської монархиї Мадярщины змусайили вступити у перву мирову войну. У Версали государства-побідитилї, што составляли Антанту, з помеже вшыткых народuв монархиї лем Мадярщинї удказали у додержаню историчных, етничных і самогаздuвных принципах. Будучи за бuльше гикой изирь годuв составнов Мадярщины, Пuдкарпатя в такый спосuб увыйшло до созданої у Версали, переже ни существувучої Чехословаччины. А по 1939-му годї, через ищи дакuлкогодовuв приналежности Пидкарпатя до Мадярщины, його припойили до Совітського Союза. По розвалови Совітського Союза исторична часть мадярської ержавы увыйшла до состава Украйины.

1991-го года закарпатські русины и мадяре добили ся того, обы на референдумі за выход Вкрайины из Совітського Союза, кроме пуддержкы за низависимuсть, у бюлетнях дїла голосованя было введено ищи два ині звіданя –за спеціальный статус Закарпатя та за мадярськый автономный округ из центром у Берегові (Берегсасi). Учасникы референдума збuлшого – иппен ся удносячи 78 і 81,4 перцента – утвітили согласно на йсї два звіданя. Через пять днuв Йовжеф Антал пудписав у Кыйові ганебный мадярсько-вкрайинськый основный договuр, гикойбы такый референдум домак ся ни удбыв и иппен затото убеспечив Кыйову можнuсть задньым числом переиначити референдум у исслїдованя общественного думаня і раховати нисуществувучым принятоє переважавучов бuлшостив голосuв чиляди Пидкарпатя рішиня.

За вшытку свою историю Пидкарпатя шуга нигда ни было частив Украйины,бо шуга йни екзистовала и низависима вкрайинська держава. Иппен сисе ся знало и политичныма корманьошами низависимої Вкрайины. Они знали, ош Вкрайина – спиравучи ся на дакuлькох фунгувучых и дниська меженародных юридичных нормативах – МУСИТЬ вернути Пuдкарпатя (дниська – Закарпатя) Мадярщинї.

Будапешт, 24 апріля 2015 года

Президия Всесвітного совіта мадярuв

Következik ukrán nyelven:

ЗРАДА БАТЬКІВЩИНИ У 1991 РОЦІ

Принципова точка зору на політику Угорщини щодо Закарпаття

Аналізуючи долю Закарпаття у ХХ-ХХІ віках, Президія Всесвітнього союзу угорців констатує:

Прем’єр-міністр Йожеф Антал и міністр закордонних справ Гейза Єсенскі скоїли зраду Батьківщини, коли зовсім невзяли до уваги вимогу народу Закарпаття, виявлену в ході проведеного 1 грудня 1991 року референдуму про самоврядування, і через п’ять днів після референдуму, 6 грудня 1991 року підписали новий угорсько-українськийосновний договір, рівноцінний здачі Закарпаття.

Вони скоїли квалiфiковану зраду Батьківщини, коли замовчили факт, що президент молодої української держави, посилаючись на те, що Закарпаття протягом всієї своєї історії, протягом тисячоліття належала Угорщині і ніколи не належала Україні, запропонував передати Угорщині територію «за Карпатами».

Те, як вони поступили і яким абсурдним способом згодом вибачалися – перекладаючи відповідальність за зміст основного договору на інших, ствердуючи, що вони навіть не прочитали його текст перед підписанням – уже сам по собі рівнозначне зраді Батьківщини.

Історичний фон

У 1914 році Угорщину, як складову частину Габсбургської монархії, примусили взяти участь у першій світовій війні. У Версалі держави-переможницi, що входили до складу Антанти, з-помiж усіх народів монархії тільки Угорщині відмовили в дотриманні історичних, етнічних принципів та права на самовизначення. Будучи протягом більше тисячоліття складовою частиною угорської держави, Закарпаття таким чином увійшла до створеної у Версалі, ранiше не існуючої Чехословаччини. Після 1939 року Закарпаття кілька років належала до Угорщини, потiм його приєднали до Радянського Союзу. Після розпаду Радянського Союзу історична угорська частина країни увійшла до складу України.

У 1991 році закарпатські русини і угорці домоглися того, щоб на референдумі про вихід України з Радянського Союзу, крім підтримки заяви про незалежність, в бюлетенях для голосування були поставлені ще два інші питання – проспеціальний статус Закарпаття та про угорський автономний округ з центром у Берегові. Учасники референдуму з переважною більшістю, тобто з більшістю відповідно 78 і 81,4 процента, відповіли позитивно на ці два питання. Через п’ять днів Йожеф Антал підписав у Києві ганебний угорсько-український основний договір, начебто такий референдум взагалі не відбувся і таким чином забезпечив Києву можливість заднім числом перетворити референдум в дослідження громадської думки і вважати неіснуючим прийняте з переважною більшістю голосів народом Закарпаття рішення.

Упродовж усієї своєї історії Закарпаття ніколи не входило до складу України, адже не існувала й незалежна українська держава. Це було вiдомо й політичним керівникам незалежної України. Вони знали, що Україна – на основі кількох дійсних в теперішній час міжнародних юридичних нормативів – повинна повернути Закарпаття Угорщині.

Будапешт, 24 квітня 2015 року.

Президія Всесвiтнього союзу угорців

Következik angol nyelven:

Subject: WFH: In the matter of Sub-Carpathia – A High Treason in 1991 – Our principled position concerning Hungary’s policy in the Matter of Sub-Carpathia

ABSTRACT:

The Presidium of the World Federation of Hungarians considers the manner in which Prime Minister ANTALL József and Minister for Foreign Affairs JESZENSZKY Géza related to the will for self government as expressed by the plebiscite of the Ruthenian and Hungarian peoples living in Sub-Carpathia at the time of the disintegration of the Soviet Union between 1991 and 1993, a qualified High Treason.

The Presidium of the World Federation of Hungarians at its session on April 24, 2015 in Budapest, unanimously approved the attached Resolution as matter of principle.

High treason in 1991

The Position of the World Federation of Hungarians on Sub-Carpathia

In analysing the fate that befell Sub-Carpathia during the 20^th and 21^st centuries, the Presidium of the World Federation of Hungarians made the following important findings:

Prime Minister ANTALL József and Foreign Minister JESZENSZKY Géza committed the Act of High Treason when they ignored the explicit demand of the sweeping majority of the people of Sub-Carpathia in the plebiscite of December 1, 1991 for self government, and when five days following the plebiscite, on December 6, 1991, they signed the Hungarian-Ukrainian treaty thus signifying Hungary’s abandonment of Sub-Carpathia.

The Act of Aggravated High Treason was perpetrated by the named persons when they concealed the fact that the President of the young State of Ukraine – in alluding to the fact that during its history, Sub-Carpathia was part of Hungary for one-thousand years, and never belonged to Ukraine – proffered that “over the Carpathian Mountains area” (as viewed from Kiev) to Hungary.

The manner in which the named persons acted at that time; the absurd excuses given, the passing of the responsibility for the content of the treaty to tenth-ranked subordinates, and their stating that they, themselves had not even read the text before signing it, amounts by and in itself to High Treason.

Historical background

Hungary, a part of the Habsburg Monarchy 1914, was forced into World War I. The victorious Entente allies during their considerations in Versailles, – singling out Hungary alone of all the peoples in the Monarchy – denied her rights to application of all principles, the historical and the ethnic one and the principle of self-determination as well. Thus, Sub-Carpathia, an organic part of the more than a thousand-year-old Hungary, was donated by the Versailles Treaty to the previously non-existent Czechoslovakia, which was also created in Versailles. After a few years under Hungarian jurisdiction, following 1939, Sub-Carpathia was annexed to the Soviet-Union. Following the disintegration of the Soviet-Union this ancient part of Hungary was given to the Ukraine.

In 1991 the Ruthenians and Hungarians living in Sub-Carpathia achieved the concession that in the plebiscite in support of and ratifying the separation of Ukraine from the Soviet-Union – two other issues be included on the ballot: namely, the special status of Sub-Carpathia, and the Hungarian Autonomous District of Beregszász. The plebiscite was decisive: 78% “yes” votes for the first and 81.4% for the second, were cast for these questions. Five days later ANTALL József signed the Hungarian-Ukrainian treaty in Kiev, as if the plebiscite had never taken place, thus giving Kiev a free-hand to subsequently degrade the plebiscite to a public opinion poll, and allow it to fly in the face of the decision of the sweeping majority in the plebiscite.

During its history, Sub-Carpathia has never been part of the Ukraine, as the State of Ukraine did not exist. The political leaders of the independent Ukraine have been cognisant of this fact. They knew, that Ukraine, – in compliance with several, valid, international principles of law – must return Sub-Carpathia to Hungary.

Budapest, April 24 2015.

The Presidium of the World Federation of Hungarians

MVSZ Sajtószolgálat

8625/150506

——————————————————————————————

Kövessen minket a Magyarok Világszövetsége Facebook oldalon is!

MVSZ Sajtószolgálat

11033/220324